БУЛІНГ:

ПОРАДИ БАТЬКАМ,

УЧИТЕЛЯМ ТА ДІТЯМ

Підготувала

практичний психолог

Олена Щербанюк

        Згідно з дослідженнями, 24% українськихдітейхоча б раз стикалисьізцькуванням у школі. З них меншеполовинирозповідало про цейдосвід батькам, рідним та друзям. Дуже часто булінг призводить до  непоправнихнаслідків, а тому останнім часом у світі активно говорять про те, як зупинитишкільненасилля.

ЩО ТАКЕ БУЛІНГ ТА ЯКІ ЙОГО ПРИЧИНИ

Булінг – це агресивна і вкрай неприємна поведінка однієї дитини або групи дітей по відношенню до іншої дитини, що супроводжується постійним фізичним і психологічним впливом.

Кривдникиможутьзнайтибезліч причин щобцькуватидитину: зовнішність, що не вписується у загальноприйняті рамки, поведінка, думки, які не збігаються з думкоюбільшості, тощо.

Яскравими прикладами булінгу є словесніобрази, навмисненеприйняттядитини до колективу, шантаж та навітьпобиття.

"Успіхи у навчанні, матеріальніможливості та навітьособливості характеру можуть стати основою для булінгу. Крім того, жертвою булінгу може стати також той, кому складно спілкуватися з однолітками, хто поводиться відлюдкуваточи, навпаки, провокативно", – зауважують психологи.

Частіше за все люди, щоцькують, вважають, щоцесмішно і в цьомунемаєвеликоїпроблемичитрагедії, а також, щодорослі не будутьзвертати на цеувагу.

Для батьків

ЯК ВІДРІЗНИТИ БУЛІНГ ТА СВАРКУ МІЖ ДІТЬМИ

Булінг супроводжується реальним фізичним чи психологічним насиллям: жертву висміюють, залякують, дражнять, шантажують, б'ють, псують речі, розповсюджують плітки, бойкотують, оприлюднюють особисту інформацію та фото в соціальних мережах.

У ситуації булінгу завждиберуть участь три сторони: той, хтопереслідує, той, кого переслідують та ті, хтоспостерігають.

Якщо булінг відбувся, він можеповторюватисябагаторазів.

ЯК ЗРОЗУМІТИ, ЩО  ДИТИНУ ПІДДАЮТЬ ЦЬКУВАННЮ

Перше, що треба зрозуміти – діти неохоче розповідають про цькування у школі, а тому не сліддумати, щоу перший же раз, коли виспитаєтеїї про це, вона відповість вам чесно. Тому головнапорада для батьків – бути більшуважними до проявів булінгу.

Якщо дитина стала замкнутою, вигадує приводи, щобне йти до школи, перестала вчитись, то поговоріть з нею.

Також до видимихнаслідків булінгу відносять розлади сну, втратуапетиту, тривожність, низькусамооцінку. Якщодитинушантажують у школі, вона можепочатипроситидодатковігроші на кишеньковівитрати, щобвідкупитисьвідагресора.

Якщоцькуваннюпіддаютьдитину, то обережнопочніть з нею розмову. Дайте зрозуміти, що вам можнадовіряти, щови не будете звинувачуватиїї у тому, що вона стала жертвою булінгу.

Розкажітьдитині, що немаєнічого поганого у тому, щобповідомити про агресивнуповедінку щодокогось учителю абопринаймнідрузям. Пояснітьрізницюміж “пліткуванням” та “піклуванням” про своєжиттячижиття друга/подруги.

Не слід у розмові з дитиною використовуватитакі слова, як "хлопчик має бути сильним та вмітипостояти за себе", "дівчинка не повинна сама захищатись" та інші. Цетількипогіршитьситуацію.

Для дітей

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ТИ СТАВ ЖЕРТВОЮ БУЛІНГУ

Перше і найголовніше правило – не триматице у секреті. Розкажидрузям, знайомимчирідним про те, що тебе ображають у школі, цього не слідсоромитись.

Інколидопомогти з вирішеннямскладноїситуації у школіможе абсолютно не пов’язана з цимлюдина: тренер у секції, кудитиходишпісляшколи, абовчитель, до якоготиходиш на додатковізаняття.

Також не слідзвинувачувати себе у тому, що тебе цькують. Ми говорили раніше, щокривдникам легко знайти жертву булінгу, адже для цьогослід просто якосьвідрізнятисьвідоточуючих.

Якщоцькування у школіперетворилисьзісловесних на фізичні – йди до директора школиабо завуча та докладнорозкажиїм про це. Такожповідом про ситуаціюбатьків.

Якщо у школі є психолог, то можнасміливозвернутись до нього, щобвідновитивідчуттявпевненості у своїх силах та зрозуміти, як діятидалі.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ВИ СТАЛИ СВІДКОМ ЦЬКУВАННЯ

Якщоцькуютьтвого друга чи подругу, то одразузвернись до дорослих: вчителя, старших товаришів, родичів, батьківтощо.

Якщотвій друг чи подруга поділилися з тобою, що вони потрапили у ситуацію булінгу, обов’язково говори з ними про це — вони потребуютьтвоєїпідтримки.

У жодномуразі не слідприєднуватись до групи, щоцькує, та висміюватипроблемисвого друга чи подруги.

Якщовидорослий, якийпотерпаввід булінгу колись, то не проходьтеповз. Спробуйтезахиститидитину, яку ображають. При цьому не слідображатидітей, якіцькують, аджедеякіроблятьце, тому щосаміпостраждаливіднасильства (вдома, у спортивнійсекції, в іншійшколітощо). У таких випадках вони можутьвиміщатисвійбіль через знущання і приниженняслабших за себе.

Деякідіти булять, щобловити на собізахоплені погляди оточуючих, а відчуттяпереваги над іншими приносить їмзадоволення. До того ж, нападаючи на когось вони захищаютьсявідцькування. Інодітакідітидужеімпульсивні і не можутьконтролюватисвійгнів. У таких випадках справа нерідко доходить і до фізичногонасильства.

Спробуйтеповідомити про булінг людей зішколи, де цевідбувається, абобатьківдитини.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ІНШИХ ЦЬКУЄШ ТИ

Зрозумій, булінг – цетвоїдії, а не твоя особистість. Тиможеш ними керувати та змінювати на краще. Пам’ятай, що булінг завдаєфізичного та емоційного болю іншому, а тому подумай, чидійснотицьогопрагнеш? Деякіречі можутьздаватисясмішними та невинними, протевони можутьзавдатишкодиіншійлюдині.

Для вчителів

ЯК ДОПОМОГТИ ДИТИНІ, ЯКА ЦЬКУЄ ІНШИХ

Психологи зауважують, що дитині, яка булить інших, увага та допомога потрібна не менше, ніж тій, яка страждає від булінгу.

Відвертопоговоріть з дитиною про те, щовідбувається, з'ясуйте як вона ставиться до своїхдій і як реагуютьіншідіти. Ви можете почути, що "всі так роблять", або "вінзаслуговує на це". Уважновислухайте і зосередтеся на пошуці фактів, а не на своїхприпущеннях.

Не применшуйтесерйозністьситуації.

Ретельнопоясніть, якідіївивважаєтепереслідуваннямінших. До них відносяться: цькування, образливіпрізвиська, загрозифізичногонасильства, залякування, висміювання, коментарі з сексуальнимпідтекстом, бойкот іншоїдитиниабопідбурювання до ігнорування, плітки, публічніприниження, штовхання, плювки, псуванняособистих речей, принизливівисловлюванняабо жести.

Спокійно пояснітьдитині, щоїїповедінкаможезавдатишкоди не тількижертві, а й усімоточуючим. І щодаліцезаходитиме, тимгірше булінг впливатиме на всіхучасників.

Дайте зрозуміти дитині, що агресивнаповедінка є дужесерйозною проблемою,чітко і наполегливо, але без гніву, попросіть дитину зупинити насильство. В разі необхідності зверніться по допомогу до фахівця.

Загрози і покарання не спрацюють. Можливо, на якийсь час цеприпинить булінг, та в перспективіцеможетількипосилитиагресію і невдоволення. Буде зайвимконцентруватиувагунавідчуттяхдитини, яку булять. Той, хтовиявляєагресію, як правило відсторонюєтьсявідпочуттівіншоїлюдини.

Пам'ятайте, що агресивнаповедінка та прояви насильстваможутьвказувати на емоційніпроблемидитини та розладиповедінки.

Онлайн-буклет «Підлітковий вік: іспит складено!» - ресурс позитивного батьківства.

         У цій брошурі батьки знайдуть важливу інформацію про особливості підліткового віку та поради, як підтримати дітей на етапі дорослішання:

https://spilnoteka.org/broshura-pidlitkovyj-vik-ispyt-skladeno/

Шановні батьки.

Ваша дитина і наша школа потребують вас!

Для того, щоб діти досягли свого потенціалу в навчанні, їм потрібні як хороші вчителі, так і повна підтримка з боку родини.

Що таке «Участь сім'ї в отриманні дітьми освіти»?

Участь сім'ї - це активна участь родин і опікунів у шкільному житті дитини.

Сім'я повинна бути партнером вчителів та інших працівників школи.
Навички, досвід і життєві обставини різних батьків або членів сім'ї різні, тому кожен з нас по-різному бере участь, надає підтримку і доповнює освіту наших дітей.
Самий елементарний вид участі сім'ї - це подбати, щоб дитина щодня відвідувала навчальні заняття, добре виспалась, з'їла корисний для здоров'я сніданок, і була на онлайн-уроці чи консультації в належному вигляді.
 

Як краще всього брати участь в освіті дитини?

Найважливіше, що можуть зробити батьки, щоб допомогти дітям досягти успіхів у школі - це приділяти успіхам у навчанні великої уваги. Існує багато способів показати дитині, яке величезне значення ви надаєте освіті.

Познайомтесь з ідеями, які ви можете включити в сімейний розпорядок.

Перетворити свій будинок у НАВЧАЛЬНИЙ ЦЕНТР

1. Щодня читайте разом з дитиною.
2. Виділіть один і той же час і місце для щоденного виконання домашніх завдань. Вимикайте телевізор.
3. Знайте, що вивчає ваша дитина. Вивчіть щось нове самі.
4. Подбайте про те, щоб ваша дитина висипалася кожну ніч і досить добре снідала перед уроками.
5. Дитина повинна знати, що ви чекаєте від неї старанності в навчанні.

Підтримуйте зв'язок зі школою

1. Інформуйте школу про потреби вашої дитини і про будь-які зміни в сімейних обставинах.
2. Встановіть і регулярно підтримуйте контакт з класним керівником вашої дитини.
3. Систематично перевіряйте: домашні завдання дитини, відвідуваність і успіхи в навчанні.
4. Реагуйте на всі повідомлення зі школи.
5. Беріть участь в шкільних зборах, заходах і зустрічах з учителями.

Чому для дітей корисніше, щоб освітою займалася не тільки школа?

Чим більша частка участі сім'ї у навчанні дітей, тим більших успіхів ці діти досягають у школі, і в житті.

Як вирішити проблемні ситуації у школі?

Батькам іноді необхідно поговорити з учителем з приводу успішності, міжособистісних відносин або труднощів у навчанні дитини. Більшість вчителів будуть раді спілкуванню з батьками і допомогти успішному навчанню вашої дитини.

ЗОЛОТІ ПРАВИЛА

• Знайте шкільні правила.
• Відвідуйте батьківські збори.
• Відвідуйте всі наради з приводу вашої дитини, на які вас запрошують.
• Зберігайте спокій, навіть якщо ви засмучені.
• Активно беріть участь у шкільному житті своєї дитини.
• Беріть участь у житті школи.

Пам'ятка для батьків

Визначте те, що вас дратує в дитині. Поміркуйте, чи не пов'язано це з аналогічними якостями або рисами характеру у вас та ваших близьких. Тому якщо хочете змінити дитину — почніть із себе.

Спробуйте порахувати до десяти перш ніж сказати дитині образливі слова. Це дасть змогу витримати паузу та поміркувати над тим, як можна «м'якіше» висловити те, що вам не подобається в її поведінці. Адже зауваження слід робити так, щоб дитина їх справді почула. Інакше вона може «закритися» від образи, чекаючи вдалої нагоди, щоб відповісти вам тим самим.

 Наприклад, звертання до дитини «Ти, ледарю, сідай робити уроки» можна перефразувати так: «Давай сплануємо твій час: через п'ять хвилин ти сідаєш робити домашнє завдання, а через годину виконаєш його і підеш гуляти».

Уникайте висловів на кшталт: «Завжди ти такий, завжди все неправильно робиш», «Ти невиправний!». Це прямі вказівки дитині бути саме такою — вони не залишають їй простору, щоб поліпшити поведінку.

Пам'ятайте, що навчати дитину будь-чого найліпше на власному прикладі і щирих, довірливих взаєминах. У такому разі в дитини буде можливість сказати «так» вашому вихованню.

Пам'ятайте, що образливі слова, звернені до дитини, залишаються жити в ній: її тілі, свідомості та проявляються у згаслому погляді, невпевненості, мстивості, фізичній напруженості, хворобах, манері поведінки тощо.
(за матеріалами С.Олексенко)