1. ВСТУПНА ЧАСТИНА
   1. Інформаційна довідка про заклад

Криворізька гімназія  № 87  Криворізької міської ради - комунальний навчальний заклад, заснований на власності територіальної громади м. Кривого Рогу Дніпропетровської області. Заклад  зареєстровано в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 02.09.2022  № 1002271070012001687.  Заклад є юридичною особою. З метою приведення у відповідність до чинного законодавства України типів комунальних закладів загальної середньої освіти, керуючись Законами України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про місцеве самоврядування в Україні», заклад з 01.09.2022 перепрофільовано у Криворізьку гімназію № 87 Криворізької міської ради  (рішення XXVII сесії VIIІ скликання Криворізької міської ради від 27.05.2022 №1309).                                                                                                                      Заклад здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», ліцензії на здійснення освітньої діяльності у сфері загальної середньої освіти (розпорядження голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 27.03.2018                              № Р-167/0/3-18), Статуту закладу (затверджений наказом управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради від 26.07.2022  № 159-ум). 

1. Загальні засади

Режим роботи навчального закладу: п'ятиденний.

Мованавчання: українська.

Структура 2023-2024навчального року

Навчальні заняття організовуються за семестровою системою:

І семестр -   02 вересня - 24 грудня 2024 року

ІІ семестр – 13 січня - 31 травня 2025 року.

Упродовж навчального року для учнів проводяться канікули:

осінні–28.10.2024-03.11.2024(початок занять 04.11.2024)

зимові–25.12.2024-12.01.2025(початок занять 13.01.2025)

весняні–24.03.2025-30.03.2025(початокзанять31.03.2025)

Навчальні екскурсії для учнів 1-4 класів та навчальна практика для учнів 5-8 класів у 2024-2025навчальномуроціорганізовуютьсявідповіднодоінструктивно-методичноголистаМіністерстваосвітиінаукиУкраїнивід06.02.2008№1/9-61«Методичнірекомендаціїщодоорганізації навчально-виховного процесу під час проведення навчальних екскурсій та навчальноїпрактики учнів загальноосвітніх навчальних закладів». Навчальні екскурсії та навчальна пошуково-дослідницька практика є складовою освітнього процесу та може проводитися в очній (на свіжому повітрі) та дистанційній формі (синхронному та асинхронному режимі). Для учнів 1-4, 5-6 класів тривалістю не більше3 академічних годин синхронного режиму на день, для учнів 7-8 класів – не більше 4 академічних годин синхронного режиму на день.

Згідно рішення педради від 30.08.2024 (протокол№1) навчальні екскурсії проводяться упродовж навчального року.

Початокзанять –о8.30год.

Тривалість уроківу початковій та основній школах - відповідно до статті 16 закону України «Про повну загальнусередню освіту»:

• у1-хкласах –35хвилин,
• у2-4-х– 40хвилин,
• у5-9-х– 45хвилин.

Тривалістьперервміжуроками(відповідно до розділу V пункту 3 Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом МОЗ №2205 від 25.09.2020) встановлюється зурахуваннямпотребиворганізаціїактивноговідпочинкуіхарчуванняучнів:малихперервтривалістю10 хвилин,великих-тривалістю 20 хвилин(після другого ітретього уроків).

Факультативнізаняттяікурсизавибором (за наявності)проводятьсявперіодосновнихзанятьізобов’язковоюперервою зазатвердженимрозкладом.

У2024/2025навчальномуроціузакладіосвітисформовано21клас, з них двакласи (1Б, 2В) – спеціальні, для дітей                 з особливими освітніми  потребами.

Граничнанаповнюваністькласів встановлюєтьсявідповідноЗаконуУкраїни«Про повну загальнусереднюосвіту».

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України в сфері освіти щодо врегулювання окремих питань освітньої діяльності в умовах воєнного стану» на період тривалості воєнного стану призупиняється дія положення частини другої статті 12 Закону України «Про повну загальну середню освіту» щодо граничної верхньої межі кількості учнів у класі (наповнюваності класу)

Середнянаповнюваність класів:

1-4 класів-25,5 учнів

5-9класів- 29,6 учнів

Позакладу  -27,9учнів.

Мережакласівтаконтингент учнів на 2024-2025 навчальний рік

1. Освітня програма складена на основі нормативних документів

• Законів України  «Про  освіту»,  «Про повну  загальну  середню  освіту», «Про  внесення  змін  до  деяких  законів  України   в  сфері  освіти  щодо врегулювання окремих питань освітньої діяльності в умовах воєнного стану»    (№7325 від 28.04.2022), «Про забезпечення функціонування української мови як державної» та інших; 
• Указу  Президента  України  від  16  березня  2022  року  №  143  «Про загальнонаціональну  хвилину  мовчання                                          за загиблими  внаслідок  збройної агресії Російської Федерації проти України»;
• Постанови КМУ від 23.07.2024  № 841 "Про початок навчального року під час воєнного стану в Україні";
• Розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 липня 2024 року № 632-р «Про затвердження плану заходів з реалізації Національної стратегії розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у новій українській школі на 2024 рік»;
• Постанови Кабінету Міністрів України від 5 липня 2024 року № 796 «Деякі питання надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа» у 2024 році»;
• Санітарного  регламенту  для  закладів  загальної  середньої  освіти, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 25.09.2020 №2205, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2020 року за №1111/35394;
• Державних стандартів повної загальної середньої освіти:

на  рівні  початкової  освіти  (в  1  –  4  класах)  –  Державного  стандарту початкової освіти (затвердженого Постановою КМУ від 21 лютого 2018 року № 87);

на  рівні  базової  середньої  освіти:  в  5-7 класах  – Державного  стандарту базової  середньої  освіти  (затвердженого постановою  Кабінету  Міністрів України  від  30.09.2020  №  898); 

у  8  –  9  класах  –  Державного  стандарту базової  та  повної  загальної  середньої  освіти  (затвердженого  Постановою КМУ від 23 листопада 2011 року №1392);

     -  Наказів Міністерства освіти і науки України:

• від 09.08.2024  № 1120 "Про внесення змін до типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти";
•  від 07.08. 2024  № 1112 "Про затвердження Порядку та умов здобуття загальної середньої освіти в комунальних закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні" (Зареєстрований в Міністерстві юстиції України 08 серпня 2024 року за № 1222/42567);
• від  20.02.2002 №  128  «Про  затвердження  Нормативів  наповнюваності груп  дошкільних  навчальних  закладів  (ясел-садків)    компенсуючого  типу, класів  спеціальних  загальноосвітніх  шкіл  (шкіл-інтернатів),  груп подовженого дня  і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів  та Порядку поділу класів    на  групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх  навчальних  закладах»,  зареєстрований  в  Міністерстві юстиції України 6 березня 2002 р. за № 229/6517     (зі змінами);
• Положення  про  інституційну  та  дуальну  форми  здобуття  повної загальної  середньої  освіти,  затвердженого  наказом  Міністерства  освіти  і науки України  23  квітня  2019  року №  536  (у  редакції  наказу Міністерства освіти  і  науки України  від  10  лютого  2021  року №  160),  зареєстрованим  в Міністерстві юстиції України 22 травня 2019 р. за № 547/33518;
• Положення  про  індивідуальну  форму  здобуття  повної  загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 12.01.2016   №  8  (у  редакції  наказу  Міністерства  освіти  і  науки  України  від  10  лютого  2021  року      №  160),  зареєстрованим  в  Міністерстві юстиції України 03 лютого 2016 року  за № 184/28314;
• Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти         і науки України від 08.09. 2020   №  1115,  зареєстрованим  в Міністерстві  юстиції  України  28  вересня 2020 р. за № 941/35224);
• Порядку  зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та  комунальних  закладів  освіти для  здобуття повної  загальної  середньої освіти,  затвердженого  наказом  Міністерства  освіти  і  науки  України від 16.04.2018 № 367, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 травня 2018 р за № 564/32016;
• Порядку  переведення  учнів  (вихованців)  закладу  загальної  середньої освіти  до  наступного  класу, затвердженого  наказом  Міністерства  освіти  і науки  України  14.07.2015 №  762  (у  редакції  наказів Міністерства  освіти  і науки України № 621 від 08.05.2019, № 268 від 01.03.2021), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.07.2015   за № 924/27369;
• Листів Міністерства освіти і науки України:
•  від 04.09.2024  № № 6/688-24 "Про методичні рекомендації щодо запровадження безбар'єрності освітніх послуг у закладах дошкільної дошкільної, загальної середньої, професійної, вищої освіти";
• від 23.08.2024  № 1/15281-24 "Про організацію 2024/2025 навчального року в закладах загальної середньої освіти";
•  від 05.06.2024  № 1/9979-24 "Про підготовку закладів освіти до нового навчального року та проходження осінньо-зимового періоду 2024/25 року";
•  від 05.06.2024 р. № 1/9930-24 "Норма, яка буде застосовуватися щодо формування 1-х класів, учні яких розпочнуть навчання у новому 2024/2025 навчальному році";
• від 30.08.2024 № 1.1/15776-24 Методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу та викладання навчальних предметів у закладах освіти у 2024/2025 н.р.;
• Методичні рекомендації «Пріоритетні напрями роботи психологічної служби в системі освіти України у 2024/2025 навчальному році» (лист ДНУ "ІМЗО" від 08.08.2024 р. № 21/08-1233);
• Рекомендації щодо оцінювання результатів навчання здобувачів освіти відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти (наказ МОН  від 02.08.2024 р. № 1093);
• Методичних рекомендацій з оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами (лист Міністерства освіти і науки України від 30.07.2024 № 1/13519-24);
• Рекомендацій щодо використання модифікованих програм з української мови, української літератури, історії України, географії для закладів загальної середньої освіти (наказ МОН № 701 від 16.05.2024 року);
• Перелік рекомендованої МОН начальної літератури на 2024/2025 навчальний рік

1. Мета і завдання освітньої програми

Освітня програма Криворізької гімназії № 87є наскрізною, охоплює освіту на І (початкова освіта) та ІІ (базова середня освіта) ступенях навчання. Програма кожного рівня навчання у спрощеному вигляді являє собою сукупність предметних основних і додаткових освітніх програм, а також опис технологій їхньої реалізації. Таким чином, вона визначає єдність взаємопов'язаних основних і додаткових освітніх програм і відповідних їм освітніх технологій, що визначають зміст освіти, спрямованих на досягнення прогнозованого результату діяльності гімназії.

Головною метою закладу освіти  є різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності, тобто новий випускник.

Головними завданнями закладу освіти є:

- забезпечення реалізації права громадян на повну загальну середню освіту;

- виховання громадянина України;

- виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй;

- формування і розвиток соціально зрілої, творчої особистості з усвідомленою громадянською позицією, почуттям національної самосвідомості, особистості, підготовленої до професійного самовизначення;

- виховання в учнів поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов’язків людини і громадянина;

- розвиток особистості здобувача освіти, його здібностей і обдарувань, наукового світогляду;

- реалізація права учнів на вільне формування політичних і світоглядних переконань;

- виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів;

- генерація нових знань та розвиток відчуття соціальної справедливості;

- створення умов для оволодіння системою наукових знань про природу, людину і суспільство.

Саме виховання компетентної, відповідальної за своє життя людини і є головним завданням закладу освіти.

Заклад освіти  несе відповідальність перед особою, суспільством і державою за:

- безпечні умови освітньої діяльності;

- дотримання державних стандартів освіти;

- дотримання договірних зобов’язань з іншими суб’єктами освітньої, виробничої, наукової діяльності, у тому числі зобов’язань за міжнародними угодами;

- дотримання фінансової дисципліни.

У відповідності до чинного законодавства заклад освіти здійснює освітній процес відповідно до рівнів загальноосвітніх програм двох ступенів освіти:

I ступінь - початкова освіта;

II ступінь - базова середня освіта.

Призначення кожного ступеня навчання визначається Типовим положенням про загальноосвітній навчальний заклад та окреслено у відповідних  Типових освітніх програмах.

Основними засобами досягнення мети, виконання  завдань та реалізації призначення закладу освіти є засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм.

Освітні програми, реалізовані в закладі освіти, спрямовані на:

• формування у здобувачів освіти сучасної наукової картини світу;
• виховання працьовитості, любові до природи;
• розвиток в здобувачів освіти національної самосвідомості;
• формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства;
• інтеграцію особистості в систему світової та національної культури;
• рішення задач формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві;
• виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей населення регіону, України та інших народів в умовах багатонаціональної держави;
• формування потреби здобувачів освіти до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення.

Досягнення мети, тим самим призначення закладу освіти, забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності, визначених Законом України  «Про освіту»:

• вільне володіння державною мовою;
• здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами;
• математична компетентність;
• компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;
• інноваційність;
• екологічна компетентність;
• інформаційно-комунікаційна компетентність;
• навчання впродовж життя;
• громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав                 людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;
• культурна компетентність;
• підприємливість та фінансова грамотність;
• інші компетентності, передбачені  Державним стандартом освіти.

Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

Освітню програму побудовано із врахуванням таких принципів:

• дитиноцентризму і природовідповідності;
• узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;
• науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;
• наступності і перспективності навчання;
• взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;
• логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;
• можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;
• творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;
• адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів.

Освітня програма спрямована на всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві.

Освітня програма передбачає: - забезпечення повноти, систематичності та усвідомленості знань, їх міцності та дієвості, що виражається  в свідомому оперуванні ними, у здатності мобілізувати попередні знання для отримання нових, а також сформованість найважливіших як спеціальних, так і загально-навчальних умінь і навичок;

• формування основ соціальної адаптації та життєвої компетентності дитини;
• виховання елементів природодоцільного світогляду, розвиток позитивного емоційно-ціннісного ставлення до довкілля;
• утвердження емоційно-ціннісного ставлення до практичної та духовної діяльності людини, розвиток потреби в реалізації власних творчих здібностей дітей.

Освітня програма визначає:

1. вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Освітньою програмою;
2. загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором,міжгалузевих інтегрованих курсів тощо, зокрема їх інтеграції, а також розподіл навчального навантаження між освітніми галузями за роками навчання;
3. навчальний план, що передбачає перерозподіл годин між обов’язковими для вивчення навчальними предметами певної освітньої галузі, які можуть вивчатися окремо та/або інтегровано з іншими предметами;
4. перелік навчальних програм, затверджених педагогічною радою, що містить опис результатів навчання учнів  з навчальних предметів (інтегрованих курсів);
5. опис форм організації освітнього процесу та інструментарію оцінювання;
6. інші складові, що враховують специфіку та особливості освітньої діяльності.

Освітня програма окреслює підходи до планування й організації у закладі освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової та базової середньої  освіти.

1.5. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цьогож навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку.

П. І ст. 13 Закону України  «Про освіту» гарантує право особи здобувати початкову та базову середню освіту у державному або комунальному закладі освіти (його філії), за яким закріплена територія обслуговування, на якій проживає ця особа. Але також гарантується, що це не обмежує право особи обрати інший заклад освіти.

Базовасередняосвітаздобувається,якправило,післяздобуттяпочатковоїосвіти.Діти,якіздобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуттябазовоїсередньоїосвітицьогожнавчальногороку.Особизособливимиосвітнімипотребамиможуть розпочинатиздобуття базовоїсередньої освітизаіншихумов.Навчання за освітньою програмою базової середньої освіти можуть розпочинати учні, які на момент зарахування (переведення) до закладу загальної середньої освіти, що забезпечує здобуття відповідного рівня повної загальної середньої освіти, досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідним документом (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про здобуття початкової освіти).У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких предметів та/або державної підсумкової атестації  за рівень початкової освіти учні повинні пройти відповідне оцінювання упродовж першого семестру навчального року. Для проведення оцінювання наказом керівника закладу освіти створюється комісія, затверджується її склад (голова  та члени комісії), а також графік проведення оцінювання та перелік завдань з навчальних предметів. Протокол оцінювання рівня навчальних досягнень складається за формою згідно з додатком 2 до Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 12 січня 2016 року № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 липня 2019 року № 955), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2016 р. за № 184/28314.

ІІ. ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ (В  ГОДИНАХ) І  ЙОГО РОЗПОДІЛ ЗА ОСВІТНІМИ ГАЛУЗЯМИ ТА РОКАМИ  НАВЧАННЯ

Перелік освітніх галузей для 1-2-х класів: мовно-літературна, зокрема рідномовна освіта (українська мова та література) (МОВ), іншомовна освіта (англійська мова) (ІНО), математична (МАО), природнича (ПРО), технологічна (ТЕО), інформативна (ІФО), соціальна і здоров’язбережувальна (СЗО), громадянська та історична (ГІО), мистецька (МИО), фізкультурна (ФІО).

Перелік освітніх галузей для 3-4-х класів: мовно-літературна, зокрема рідномовна освіта (українська мова  та література) (МОВ), іншомовна освіта (англійська мова) (ІНО), математична (МАО), природнича (ПРО), технологічна (ТЕО), інформативна (ІФО), соціальна і здоров’язбережувальна (СЗО), громадянська та історична (ГІО), мистецька (МИО), фізкультурна (ФІО).

5-7 класи НУШ:                                                                        Перелік освітніх галузей для школи ІІ ступеня- Мовно-літературна - Мови і літератури                - Математична                                                                                 - Суспільствознавство-  Природнича                                                                                   - Мистецтво                                                                                                                                                                                                 - Соціальна і здоров'язбережувальна                                            - Математика                                                                                                                                                           - Громадянська та історична                                                          - Природознавство                                                                                                                                                                           - Технологічна                                                                                 - Технології                                                                                                                                                                                                   -  Інформатична - Здоров’я і фізична культура                                                                                                                                                                                     -  Мистецька                                                                                                                                                                                                                                                                                                            - Фізична культура

Навчальний план ІІ ступеня передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову (у разі наявності годин), що є шкільним компонентом і задовольняє освітні потреби учнів та їх батьків.

ІІІ. НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН ЗАКЛАДУ

Робочі навчальні плани КГ № 87 на 2024-2025 навчальний рік складені:

• для 1-2 класів за Типовою освітньою програмою для учнів 1-2 класів закладів загальної середньої освіти,  розробленою під керівництвом О. Я. Савченко, (затвердженою наказом Міністерства освіти і науки  України  від 12.08.2022  № 743), Типовий навчальний план для 1-2 класів початкової школи;

• для 1Б, 2В класів (спеціальних)  за Типовою освітньою програмою початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей     з особливими освітніми потребами (затвердженою наказом Міністерства освіти і науки   України                              від 26.07.2018  № 814.   Додаток 5. Навчальний план початкової освіти для спеціальних класів закладів загальної середньої освітиз українською мовою навчання для дітей   із затримкою психічного розвитку;

• для 3-4 класів за Типовою освітньою програмою для учнів 3-4 класів закладів загальної середньої освіти,  розробленою  під керівництвом О. Я. Савченко, (затвердженою наказом Міністерства освіти і науки  України від 12.08.2022  № 743), Типовий навчальний план для 3-4 класів початкової школи;

• для 5-7 класів за Типовою освітньою програмою для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти (затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 19.02.2021 №235 в редакції наказу Міністерства освіти і науки України № 1120 від 09.08.2024). Додаток 3. Типовий навчальний план для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою;

• для 8-9 класів за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (затвердженою наказом Міністерства освіти і науки    України від 20.04.2018 №405), таблиця 10 до Типової освітньої програми  «Навчальний план для закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою  і вивченням двох іноземних мов».

Навчальний план  для 1-2 класів початкової школиКриворізької гімназії № 87

  на  2024-2025 навчальний рік

*  -  години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навчального навантаження учнів

Навчальний план початкової освіти(1-2 клас)  Криворізької гімназії № 87

для  спеціальних класів з українською мовою навчання для дітей з особливими освітніми потребами

на 2024-2025 навчальний рік

*  -  години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навчального навантаження учнів

Навчальний план  для 3-4 класів початкової школиКриворізької гімназії № 87

  на  2024-2025 навчальний рік

*  -  години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навчального навантаження учнів

Навчальний план для 5 класів  Криворізької гімназії № 87

на  2024-2025 навчальний рік

Навчальний план для 6 класів  Криворізької гімназії № 87

на  2024-2025 навчальний рік

Друга іноземна мова  (не менше двох годин на тиждень) включається до навчального плану освітньої програми за вибором закладу освіти як вибірковий освітній компонент за рахунок перерозподілу навчальних годин інших освітніх галузей

Навчальний план для 7 класів  Криворізької гімназії № 87

на  2024-2025 навчальний рік

Друга іноземна мова  (не менше двох годин на тиждень) включається до навчального плану освітньої програми за вибором закладу освіти як вибірковий освітній компонент за рахунок перерозподілу навчальних годин інших освітніх галузей

Навчальний план основної школи  (8-9 класи)Криворізької гімназії № 87

з навчанням  українською мовою і вивченням двох іноземних мов на  2024-2025 н.р.

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів

Поділ класів на групи при вивченні української мови (навчання грамоти, письмо), англійської мовиу 1А класі здійснюється відповідно Порядку, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128  «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.03.2002 р. за №229/6517.

IV. ПЕРЕЛІК НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ

І Ступінь

V. ОПИС ФОРМ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми і методи навчання – дослідницькі, інформаційні, мистецькі проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуаційні вправи, екскурсії, дитяче волонтерство тощо.

Основнимиформамиорганізаціїосвітньогопроцесуєрізнітипиуроку:

• урокформуваннякомпетентностей;
• урокрозвиткукомпетентностей;
• урокперевіркита/абооцінюваннядосягненнякомпетентностей;
• уроккорекціїосновнихкомпетентностей;
• комбінованийурок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари,конференції,форуми,спектаклі,брифінги,квести,інтерактивніуроки(уроки-«суди»,урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемнийурок, відео-уроки тощо. Кожен тип уроку має свою структуру, тобто етапи побудови уроку, їхпослідовність, взаємозв'язки між ними. Характер елементів структури визначається завданнями, якіслід постійно вирішувати на уроках певного типу, щоб найбільш оптимальним шляхом досягти тієїчи іншої дидактичної, розвиваючої та виховної мети уроку. Визначення і послідовність цих завданьзалежатьвідлогікиізакономірностейнавчальногопроцесу.Зрозуміло,логіказасвоєннязнаньвідрізняєтьсявідлогікиформуваннянавичоківмінь,атомуірізнитьсяструктурауроківвідповідних типів. Кожний тип уроку має свою структуру. Форми організації освітнього процесуможуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державнихвимог Державного стандарт та окремих предметів протягом навчального року. Розподіл навчальнихгодинзатемами,розділами,вибірформіметодівнавчаннявчительвизначаєсамостійно,враховуючиконкретніумовироботи,забезпечуючиводночасдосягненняконкретнихочікуваних результатів,зазначенихупрограмі.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісний підхід, який передбачає постійне включення учнів до різних видів навчально-пізнавальної діяльності, а також практична спрямованість процесу навчання. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв'язків і наскрізних змістових ліній. Навчання за наскрізними змістовими лініями реалізується насамперед через: організацію освітнього середовища; окремі предмети, роль яких при навчанні за наскрізними лініями різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов'язаний із конкретною змістовою лінією; предмети за вибором; роботу в проектах; позаурочну навчальну роботу і роботу гуртків.

Очікувані результати навчання, окреслені в межах кожного предмета, досяжні, якщо використовувати діяльнісний підхід, проблемне навчання, проектні технології, ситуаційні вправи, інтерактивні форми, роботу в парах/групах змінного складу тощо.

Формами організації освітнього процесу можуть бути різні типи уроків, практичні заняття, семінари, конференції, заліки, співбесіди, проекти (дослідницькі, інформаційні, мистецькі), сюжетно-рольові ігри, екскурсії, віртуальні подорожі тощо.

Вибір форм і методів навчання вчитель/вчителька визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Уперіод воєнногостану у закладі здійснюється організація дистанційного навчання. Освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх особливих освітніх потреб. З метою забезпечення в закладі єдиних підходів до створення електронного освітнього середовища освітній процес під час дистанційного навчання організовується з використанням  пакета хмарних сервісів Google Class.

Організація освітнього процесу під час дистанційного навчання може передбачати навчальні (у тому числі практичні, лабораторні) заняття,  вебінари, онлайн форуми та конференції, самостійну роботу, дослідницьку, пошукову, проєктну діяльність, навчальні ігри, консультації та інші форми організації освітнього процесу.

Організація освітнього процесу має забезпечувати регулярну та змістовну взаємодію суб’єктів дистанційного навчання, з використанням форм індивідуальної та колективної навчально-пізнавальної діяльності учнів, а також здійснення ними самоконтролю під час навчання. Отримання навчальних матеріалів, спілкування між суб’єктами дистанційного навчання під час навчальних та корекційно-розвиткових занять, що проводяться дистанційно, забезпечується передачею відео-, аудіо-, графічної та текстової інформації в синхронному або асинхронному режимі.

Педагогічні  працівники   самостійно   визначають режим (синхронний           або асинхронний) проведення навчальних занять. При цьому не менше 30 відсотків навчального часу, передбаченого            освітньою     програмою закладу освіти, забезпечується в синхронному режимі.

Для учнів, які не можуть взяти участь у синхронному режимі взаємодії з поважних причин (стан здоров’я,  відсутністьдоступу (обмежений доступ) до мережі Інтернет або технічних засобів навчання, зокрема дітей із сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, багатодітних, малозабезпечених сімей тощо), заклад освіти забезпечує використання інших засобів комунікації, доступних для учнів за особистою заявою батьків/офіційних представників (телефонний, поштовий зв'язок тощо).За потреби заклад освіти може організувати здобуття освіти за індивідуальною освітньою траєкторією. Індивідуальна освітня траєкторія учня реалізується з урахуванням необхідних для цього ресурсів, наявних у закладі (закладів) освіти та інших суб'єктів освітньої діяльності, зокрема тих, що забезпечують здобуття освіти за мережевою формою здобуття освіти. Індивідуальна освітня траєкторія учня реалізується на підставі індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану, що розробляється педагогічними працівниками у взаємодії з учнем

та/або його батьками, схвалюється педагогічною радою закладу освіти, затверджується його керівником та підписується батьками.

VI. ОПИС ІНСТРУМЕНТАРІЮ ОЦІНЮВАННЯ

І Ступінь

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах,що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів. Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню.

Навчальні досягнення здобувачів у 3-4 класах підлягають формувальному та підсумковому (тематичномуі завершальному) оцінюванню.

Упродовжнавчанняв1-4класахздобувачіосвітиопановуютьспособисамоконтролю,саморефлексіїісамооцінювання,щосприяєвихованнювідповідальності,розвиткуінтересу,своєчасномувиявленню прогалинузнаннях,уміннях,навичках та їхкорекції.

Результатоцінюванняособистіснихнадбаньздобувачівосвіти1–4класіввиражаєтьсявербальноюоцінкою,аоб’єктивнихрезультатівнавчанняздобувачівосвітиу1-2класах–вербальноюоцінкою,у3-4класах–рівневоюоцінкоюнапідставірішенняпедагогічноїради (протоколвід30.08.2024№1).

Формулювання оцінювальних суджень, визначення рівня результату навчання здійснюєтьсяна основі Орієнтовної рамки оцінювання результатів навчання здобувачів освіти початкової освіти(додаток1наказуМОНУкраїнивід13.07.2021№813).

Формувальнеоцінюваннярозпочинаєтьсязпершихднівнавчанняушколіітриваєпостійно,маєнаметі:підтриматинавчальнийрозвитокдітей;вибудовуватиіндивідуальнутраєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання;вчасновиявлятипроблемийзапобігатиїхнашаруванню;аналізуватихідреалізаціїнавчальноїпрограми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно доіндивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати;виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання увласнихможливостяхіздібностях.

Результатиформувальногооцінюваннявиражаютьсявербальною оцінкою учителя/учнів, що характеризують процес навчання та досягнення учнів. Прицьомуучительозвучуєоцінювальнесудженняпіслятого,яквисловив/лидумкуучень/учні.Оцінювальне судження вчителя слугує зразком для наступних оцінювальних суджень учнів під чассамооцінюванняівзаємооцінювання.Умежахформувальногооцінюваннязарезультатамиопанування певної програмової теми/частини теми (якщо тема велика за обсягом)/кількох тем чирозділу протягом навчального року рекомендується проводити тематичні діагностувальні роботи.Результатамиоцінюваннятематичнихдіагностувальнихробітєоцінювальнісудженнязвисновком про сформованість кожного результату навчання, який діагностується на даному етапінавчання. Оцінювальні судження за результатами тематичного оцінювання фіксуються у зошитахдля тематичних діагностувальних робіт, на аркушахз роботами учнів до наступного уроку з тогопредметавивчення,наякомувиконували роботу,повідомляючиучнямта їхнімбатькам.

Об’єктом підсумкового оцінюванняє результати навчання учня/учениці за рік. Основоюдляпідсумковогооцінюваннярезультатівнавчаннязарікможутьбутирезультативиконаннятематичнихдіагностувальнихробіт,записиоцінювальнихсудженьпрорезультатинавчання.

Підсумковаоцінказаріквизначаєтьсязурахуваннямдинамікидосягненнятогочиіншогорезультатунавчання.Підсумкова(річна)оцінкафіксуєтьсяукласномужурналітасвідоцтвахдосягненьучнів.

Підсумковеоцінюванняпередбачаєзіставленнянавчальнихдосягненьздобувачівзконкретнимиочікуванимирезультатаминавчання,визначенимиосвітньоюпрограмою.

Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюєтьсялишезметою моніторингуякостіосвітньоїдіяльностізакладівосвітита(або)якостіосвіти.

Зметоюнеперервноговідстеженнярезультатівпочатковоїосвіти,їхпрогнозуваннятакоригуванняможутьпроводитисямоніторинговідослідженнянавчальнихдосягненьнанаціональному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналізрезультатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти тавчасноприйматинеобхідніпедагогічні рішення.

Зміст освітньої програми спрямований на формування у здобувачівосвіти таких ключових компетентностей:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотностідля розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосуванняїї для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають  ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

ІІ СТУПІНЬ

Система оцінювання має на меті допомогти вчителеві конкретизувати навчальні досягнення учнів і надати необхідні інструменти для впровадження об’єктивного й справедливого оцінювання результатів навчання. 

Контрольіоцінюваннянавчальнихдосягненьздобувачівосвітиздійснюютьсянасуб’єкт-об’єктнихзасадах,щопередбачаєсистематичневідстеженняїхньогоіндивідуальногорозвиткуупроцесінавчання.Зацихумовконтрольно-оцінювальнадіяльністьнабуваєдляздобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступукожногоздобувачаунавчанні,авизначенняособистихрезультатівздобувачівнепередбачаєпорівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративнихорганів.При виконанні обов’язкового виду роботи учителі мають розробленні критерії оцінюваннянавчальних досягнень учнів, які ґрунтуються на критеріях, затверджених МОН. Інформація прокритерії оцінювання доноситьсядо учнів у різних формах: в усній формі, шляхом розміщення наінформаційному стенді у класі, на шкільному сайті у розділі «Навчально-виховна робота/Критеріїоцінюванняздобувачів освіти».

В оцінюванні навчальних досягнень учнів 5-7-х класів НУШосновними видами оцінювання результатів навчання учнів є формувальне оцінювання, підсумкове оцінювання та державна підсумкова атестація. Формувальне оцінювання спрямоване на відстеження динаміки навчального поступу учнів, визначення їхніх навчальних (освітніх) потреб  і скерування освітнього процесу на підвищення ефективності навчання з урахуванням встановлених результатів навчання. Підсумкове оцінювання показує результат навчання та розвитку. Оцінювання результатів навчання учнів здійснюється згідно з вимогами до обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом на основі компетентнісного підходу. Оцінювання дає інформацію про досягнення результатів навчання на певному етапі освітнього процесу. Результати оцінювання виражаються в балах (від 1 до 12). Оцінювання здійснюється за визначеними критеріями, які дозволяють встановити відповідність між вимогами до обов’язкових результатів навчання, визначеними Державним стандартом, і фактичними результатами навчання, яких досягай учні. Оцінювання результатів навчання здійснюється за допомогою різних методів, вибір яких зумовлюється особливостями змісту навчального предмета / інтегрованого курсу, його обсягом, рівнем узагальнення, віковими особливостями учнів із застосуванням різних способів і засобів: усного опитування (індивідуальне, групове тощо); спостереження; аналіз портфоліо; письмових завдань (окремі навчальні завдання, зокрема тестові з використанням ІТ, перекази, диктанти тощо, а також діагностувальні, підсумкові роботи); практичних завдань (завдання на лабораторному обладнанні, реальних об’єктах; розрахункові та розрахунково-графічні роботи; навчальний проект; робота з картами, діаграмами; заповнення таблиць, побудова схем, моделей, зокрема з використанням електронних засобів навчання тощо); завдань із використанням ІТ (онлайн-тести, презентації результатів виконаних завдань та досліджень, комп’ютерні продукти тощо); самооцінювання, взаємооцінювання; 4 комплексного, що поєднує різні способи й засоби оцінювання. Оцінювання здійснюється із застосуванням завдань різних когнітивних рівнів: на відтворення знань, на розуміння, на застосування в стандартних і змінених навчальних ситуаціях, уміння висловлювати власні судження, ставлення тощо.

Надання учням зворотного зв’язку щодо їхніх навчальних досягнень відповідно до визначених цілей. Зворотний зв’язок має бути зрозумілим і чітким, доброзичливим і своєчасним. Важливо не протиставляти учнів одне одному. Доцільно акцентувати увагу лише на позитивній динаміці досягнень учня / учениці. Труднощі в навчанні доцільно обговорювати з учнями індивідуально. Зворотний зв’язок надають у письмовій, усній або електронній формі, залежно від дидактичної мети й виду навчальної діяльності. 

Створення умов для формування вміння учнів аналізувати власну навчальну діяльність (рефлексія). Під час навчальної діяльності доцільно спрямовувати учнів на спостереження своїх дій і дій однокласників, осмислення своїх суджень і дій з огляду на їх відповідність навчальним цілям. Важливим є створення умов для активної участі учнів у процесі оцінювання із застосуванням критеріїв, зокрема шляхом самооцінювання та взаємооцінювання, та спільне визначення подальших кроків для покращення результатів навчання. 

Підсумкове оцінювання. Метою підсумкового оцінювання є співвіднесення фактичних результатів навчання, яких досягли здобувані освіти, з обов'язковими / очікуваними б результатами навчання, визначеними Державним стандартом / модельною навчальною програмою за певний період навчання. Підсумкове оцінювання здійснюють періодично. Кількість підсумкових робіт, час їхнього проведення вчитель / учителька може встановлювати самостійно. Підсумкові роботи можуть забезпечувати охоплення одного, декількох або всіх груп результатів, визначених у Державному стандарті,у межах вивченого впродовж певного періоду, і мають забезпечувати об’єктивність оцінювання. Підсумкове оцінювання за семестр здійснюють за групами результатів навчання, що передбачені Критеріями оцінювання за освітніми галузями, з урахуванням різних форм і видів навчальної діяльності. Для формування висновків щодо рівня досягнення обов’язкових результатів навчання за семестр учитель  може запропонувати учням: 1) виконати комплексну підсумкову роботу, завдання якої дозволяють установити результати навчання за всіма групами результатів, визначеними в Критеріях оцінювання за освітніми галузями; 2) виконати окремі підсумкові роботи для кожної групи результатів, визначеної у Критеріях оцінювання за освітніми галузями. Відомості, отримані під час підсумкового семестрового оцінювання результатів навчання, застосовують для вироблення навчальних цілей на наступний період, визначення труднощів, що постали перед здобувачами освіти, та коригування освітнього процесу.

Семестрова та річна оцінки можуть підлягати коригуванню. Відповідно до п. 3.2. Інструкції з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 № 496, у триденний термін після виставлення семестрової оцінки батьки (особи, які їх замінюють) учнів (вихованців), які виявили бажання підвищити результати семестрового оцінювання або не були атестовані, звертаються до керівника закладу освіти із заявою про проведення відповідного оцінювання, у якій пояснюють причину та необхідність його проведення. 

Наказом керівника закладу створюють комісію та затверджують графік і порядок проведення оцінювання. Члени комісії готують завдання, що погоджує педагогічна рада навчального закладу. Комісія ухвалює рішення щодо його результатів та складає протокол. Рішення цієї комісії є остаточним, при цьому скоригована семестрова оцінка не може бути нижчою за семестрову. У разі, якщо учневі/учениці не вдалося підвищити результати, запис у колонку «Скоригована» у класному журналі не роблять. За результатами оцінювання керівник закладу освіти видає відповідний наказ. 

Коригування річної оцінки здійснюють шляхом коригування семестрової оцінки за І та/або ІІ семестр відповідндо п. п. 9-10 Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 14.07.2015 № 762 (зі змінами). 

Оцінка результатів навчання учнів є конфіденційною інформацією, яку повідомляють лише учневі / учениці, його / її батькам (іншим законним представникам). 

Відомості, отримані під час підсумкового та, у разі застосування, проміжного, оцінювання результатів навчання, застосовують у формувальному оцінюванні, зокрема, для вироблення навчальних цілей на наступний період, визначення труднощів, що постали перед учнем / ученицею, та коригування освітнього процесу.  

Для забезпечення наступності між підходами до оцінювання результатів навчання здобувачів початкової та базової середньої освіти, на педагогічній раді колективу від 30.08.2024 протокол №1, прийнято рішення щодо адаптаційного періоду (вересень-жовтень 2023 року), упродовж якого не здійснюється поточне або тематичне оцінювання учнів 5 класу.

Для розроблення та/або оцінки вже розроблених власних критеріїв і шкали оцінювання заклад використовує Орієнтовні вимоги до критеріїв та шкал оцінювання

Оцінюваннюпідлягаютьрезультатинавчаннязнавчальнихпредметів,інтегрованихкурсівобов’язковогоосвітньогокомпонентатиповогонавчальногоплану.Оцінюваннявідповідностірезультатів навчання учнів, які завершили здобуття базової середньої освіти, вимогам Державногостандарту здійснюється шляхом державної підсумкової атестації. Оцінювання результатів навчанняучнівмаєбутизорієнтованимнаключовікомпетентностіінаскрізнівміннятавимогидообов’язкових результатів навчання у відповідній освітній галузі, визначені Державним стандартом.Встановлення відповідності між вимогами до результатів навчання учнів, визначеними Державнимстандартом,тапоказникамиїхвимірюванняздійснюєтьсявідповіднодосистемитазагальнихкритеріївоцінюваннярезультатівнавчанняучнів,визначенихМіністерствомосвітиінаукиУкраїни.