Загальні положення

Керуючись Конституцією України,  законом  України «Про освіту», Загальною декларацією прав людини, Декларацією прав дитини, з метою ефективної взаємодії всіх учасників освітнього процесу:

- Криворізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 87 Криворізької міської ради Дніпропетровської області – надавач освітніх послуг, що далі іменується Сторона 1,

- органи батьківського самоврядування закладу, в особі голів батьківських комітетів класів – замовники освітніх послуг, що далі іменується Сторона 2,

- органи учнівського самоврядування закладу в особі лідерів класних колективів,  що далі іменується Сторона 3, далі разом іменуються Сторони,  констатують свої наміри щодо подальшої співпраці та укладають Меморандум про партнерство, співпрацю, довіру та взаємоповагу між учасниками освітнього процесу школи.

            Сторони усвідомлюють спорідненість завдань, необхідність спільних дій, спрямованих на поліпшення атмосфери довіри та партнерських відносин між учасниками освітнього процесу, спрямування зусиль на розбудову сучасного освітнього простору.

            Сторони поділяють погляди щодо взаємної відповідальності за навчання, виховання, розвиток і збереження здоров’я учнів. Сторони прагнуть забезпечити конструктивність позицій та погоджуються з тим, що плідна співпраця між усіма учасниками освітнього процесу ґрунтується на таких твердженнях:

“Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні діяти у відношенні один до одного в дусі братерства” (Стаття 1 Загальної декларації прав людини)

“Освіта повинна бути спрямована на повний розвиток людської особи і збільшення поваги до прав людини і основних свобод» (Частина 2 статті 26 Загальної декларації прав людини)

 «Найкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, хто несе відповідальність за її освіту і навчання» (Принцип 7 Декларації прав дитини).

“Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, формування цінностей і необхідних для успішної самореалізації компетентностей, виховання відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству…” (Закон України “Про освіту”)

Надалі іменовані Сторони констатують свої наміри щодо подальшої співпраці та погоджуються про наступне.

Ми, педагоги, батьки та учні, виходимо з того, що:

Головним принципом співпраці всіх учасників освітнього процесу є принцип дитиноцентризму, тобто орієнтація на потреби учня.

Освітній процес ґрунтується на співпраці педагогів, батьків та учнів. Саме взаємодія в межах трикутника “учень-учитель-батьки” створює простір для сучасної ефективної освіти.

В основу співпраці між усіма учасниками освітнього процесу мають бути покладені принципи педагогіки партнерства як складника концепції “Нова українська школа” (НУШ):

- повага до особистості;

- доброзичливість і позитивне ставлення;

- довіра у відносинах;

- діалог – взаємодія – взаємоповага;

- розподілене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв’язків);

- принцип соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей).

Взаємодія між усіма учасниками освітнього процесу ґрунтується на принципах рівноправності, толерантності, академічної доброчесності, неприпустимості булінгу та психологічного насильства.

Співпраця має відбуватись на засадах обов’язковості розгляду пропозицій сторін; пріоритету узгоджувальних процедур; прозорості, відкритості та гласності; обов’язковості дотримання досягнутих домовленостей; взаємної відповідальності сторін.

Дії та поведінка всіх учасників освітнього процесу в шкільному просторі та поза ним ґрунтуються на повазі до прав людини, прав дитини та дотриманні чинного законодавства України.

Розділ 1. Правила і регламенти

1.1. Робота громадського самоврядування в закладі

Сторони виходять  з того, що:

Заклад є осередком місцевої громади, метою існування якого є освіта та всебічний розвиток учнів, а також осередком спілкування і співпраці для місцевої громади міста, району. Низка рішень в житті школи, які не суперечать чинному закону, може ухвалюватися на засадах громадського самоврядування.

Громадське самоврядування в Криворізькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 87  - це право учасників освітнього процесу як безпосередньо, так і через органи громадського самоврядування колективно вирішувати питання організації та забезпечення освітнього процесу в закладі освіти, захисту їхніх прав та інтересів, організації дозвілля та оздоровлення, брати участь у громадському нагляді (контролі) та в управлінні закладом у межах повноважень, визначених законом та установчими документами школи (Закон “Про освіту” № 2145-VIII від 05.09.2017, стаття 28).

 Вищим колегіальним органом громадського самоврядування в школі є Загальні збори, які скликаються за узгодженим шкільною спільнотою графіком, але не рідше одного разу на рік та формуються з уповноважених представників усіх учасників освітнього процесу закладу. Приміщення для роботи органів батьківського та учнівського самоврядування  надає  адміністрація школи.

Повноваження, принципи роботи, засади формування та напрями діяльності органів громадського самоврядування визначаються самою шкільною спільнотою та чинним законодавством.

Запорука плідної роботи громадського самоврядування в школі – максимальна участь всіх членів спільноти та ефективна комунікація між ними. Канали комунікації у закладі мають бути погоджені і зручними для всіх. Члени шкільної спільноти, які не мають можливості користуватися сайтом школи та/або месенджерами і сторінками в соцмережах, мають бути забезпечені зручними та зрозумілими для них формами комунікації і зворотного зв’язку на кшталт дощок оголошень у закладі, скриньок, куди можна кидати записки з пропозиціями тощо.

           Показником дієвості громадського самоврядування в школі є налагоджені механізми зворотного зв’язку: забезпечена можливість для обговорень, питань, петицій, голосувань, створення «банку пропозицій та ідей» тощо та урахування запитів і пропозицій в подальшій роботі. Визначити ключові напрями роботи та ефективність громадського самоврядування в школі можна також за допомогою процедури самооцінки закладу (внутрішній аудит), що проводиться за рішенням органів шкільного самоврядування. Самооцінка закладу проводиться у вигляді опитування (анкетування) вчителів, батьків та учнів з подальшим коригуванням роботи шкільного самоврядування з урахуванням результатів опитування.

1.2. Правила та регламенти

Сторони виходять  з того, що:

Життя школи має керуватися правилами, які визначені всіма, відомі і зрозумілі всім та прийнятні для всіх. Правила мають ґрунтуватись на загальнолюдських цінностях, принципах демократії і прозорості в ухваленні рішень, рівного доступ до всіх послуг, поваги до різноманіття культур.

Школа як спільнота може створити власні правила та документи внутрішнього розпорядку, що не суперечать чинному законодавству. Документами, які регулюють норми та правила поведінки і взаємодії всіх членів громади школи, можуть бути Етичний кодекс та/або Правила поведінки. Регуляційні документи мають бути публічними, всім відомими, загальнодоступними і сприйматися всіма учасниками освітнього процесу.

Регуляційні документи розробляються за участі всіх учасників освітнього процесу та членів колективу закладу. Пропозиції акумулюються і обробляються за допомогою органів самоврядування школи  або, за їхньої відсутності, за допомогою уповноважених осіб, потім узгоджуються та ухвалюються на Загальних зборах закладу. Змінювати регуляційні документи або їхні частини можна за потреби через винесення пропозицій змін на Загальні збори  школи та їхнього ухвалення.

            Види регуляційних документів та їхній зміст Сторона 1 визначає самостійно. Серед питань, що відображені в регуляційних документах школи, можуть бути такі:

- етичні норми та правила поведінки;

- регламенти: порядок доступу батьків до школи і класів, порядок індивідуального позакласного спілкування з вчителями та класними керівниками, форми проведення першого і останнього дзвоника, батьківських зборів, наявність або відсутність дрескоду для учнів та вчителів та інші.

Невід’ємною частиною правил та регламентів школи є порядок звернень і скарг у разі недотримання норм регуляційних документів та виникнення конфліктів, а також порядок їхнього розгляду та шляхи вирішення. Першим рівнем є звернення до вчителя (класного керівника); якщо питання не вирішується, наступним рівнем є письмове звернення до адміністрації школи. Наступною інстанцією для розгляду та вирішення проблеми можуть бути Загальні збори закладу та/або письмове звернення до засновника закладу освіти або до районного відділу освіти чи департаменту освіти, який діє від імені засновника. В разі необхідності для вирішення конфліктів можна звернутись до освітнього омбудсмена та/або до суду.

Жодне положення цього Меморандуму не звільняє від відповідальності за порушення норм чинного законодавства і не може змінювати прямі норми законодавства щодо юридичної відповідальності.

Сторона 3 зобов'язується виконувати етичні норми та правила поведінки, дотримуватися регламентів.

1.3  Принципи фінансування та співфінансування

Сторони виходять  з того, що:

Фінансова діяльність сторін ґрунтується на принципах відкритості, зрозумілості і прозорості. Співучасть батьків у фінансових витратах школи є добровільною та може бути спрямована переважно на цільові проекти, що знайшли підтримку більшості класної або шкільної спільноти.

1.3.1. Фінансування коштом державного та місцевого бюджетів

Усі члени Сторін мають вільний доступ до інформації про кошторис і фінансовий звіт школи. Окрім інформації про надходження й використання всіх отриманих коштів, адміністрація школи має надавати інформацію про запити на фінансування до засновників школи, місцевої влади, спонсорів тощо, а також відповіді на них.

Інформація про всі матеріальні цінності, отримані закладом від батьків чи благодійних організацій, має бути опублікована на сайті школи. Керівництво закладу обліковує їх відповідно до законодавства та зобов’язується використовувати їх лише в інтересах школи.

Адміністрація школи бере на себе зобов’язання подавати всю фінансову інформацію (або інформацію про всі кошти, які отримує з різних джерел) вчасно, достовірно і доступно для розуміння будь-якому учаснику освітнього процесу.

Раз на рік директор школи публічно звітує про виконання річного плану школи та презентує план розвитку на наступний, а також пов’язані з цим планом очікувані фінансові потреби.

1.3.2. Додаткове співфінансування силами батьків

Основною метою додаткового співфінансування силами батьків можуть стати цільові проекти, гроші на які збираються за принципом відкритого оголошення. Проект можуть оголосити адміністрація школи, вчитель, батьки або учні. Проект виноситься на розгляд спільноти (класу або школи) і реалізується, якщо отримує належне фінансування на добровільних засадах. Кожен з членів батьківської спільноти самостійно вирішує, чи бажає фінансово підтримати проект, і також самостійно визначає розмір власної фінансової участі.

Обов’язковою умовою такого співфінансування є оприлюднення переліку потреб та їхньої вартості.

Можливе співфінансування силами батьків здійснюється за принципами:

- добровільності:

- ніхто не може нікого примусити здавати гроші на будь-що;

 - конфіденційності: без згоди людини ніхто не має права публічно оголошувати, узяла вона участь у співфінансуванні чи ні;

- прозорої та регулярної звітності.

Співфінансування школи силами батьків є частиною кошторису школи і відображається в звіті у графі “Надходження”.

Якщо батьки вирішили передати школі будь-які матеріальні цінності, останні мають бути взяті на облік за актом приймання-передачі з визначенням їхньої балансової вартості.

Батьки мають можливість контролювати та перевіряти реальні потреби школи в їхньому співфінансуванні.

Розділ 2. Підвищення ефективності освітнього процесу

Ми, вчителі, батьки та учні, виходимо з того, що:

Освітній процес має бути спрямований на всебічний розвиток та подальшу успішну самореалізацію учня - як особистості, громадянина і фахівця.

2.1. Організація освітнього процесу в межах навчальної діяльності

Організація освітнього процесу ґрунтується перш за все на академічній свободі вчителя, праві вільного вибору ним форм, методів та засобів навчання, що відповідають освітній програмі; праві вчителя на педагогічну ініціативу; розроблення та впровадження авторських навчальних програм, проектів, освітніх методик і технологій, методів і засобів, насамперед методик компетентнісного навчання (частина 1 ст 54 Закону України “Про освіту”).

 Адміністрація школи, батьківська та учнівська спільноти мають усебічно сприяти реалізації цих прав вчителя.

Водночас батьки та учні (старшокласники) можуть бути ініціаторами та/або брати    участь у низці питань організації освітнього процесу, зокрема:

- у межах Типового робочого плану колективно обирати предмети варіативного складника освітньої програми з урахуванням запитів більшості або профорієнтаційних перспектив;

- подавати загальношкільні, класні або індивідуальні заявки на освітні, соціальні й культурні гранти;

- залучати батьків до організації майстер-класів та лекцій про різні спеціальності, а також екскурсій на виробництва, в офіси тощо; шукати можливості для отримання якомога ширшої інформації про сучасні професії та соціальні компетентності.

Важливою умовою ефективності освітнього процесу є неупереджене, прозоре та зрозуміле оцінювання. Критерії оцінювання усних та письмових відповідей, контрольних, самостійних робіт, рефератів, проектів тощо є прозорими, справедливими та зрозумілими для всіх. Затверджені МОН критерії оцінювання, сформульовані недвозначно та простою зрозумілою мовою, мають бути вивішені в класах, на інформаційній дошці в школі, розміщені на сайті школи тощо.

2.2. Організація освітнього процесу поза межами навчальної діяльності

Позаурочна діяльність має бути спрямована на:

- всебічний розвиток учнів, зокрема їхнього емоційного інтелекту, комунікаційних навичок, ініціативності та творчості;

- виявлення і розвиток талантів;

- налагодження та укріплення партнерських зв’язків між членами спільноти: батьками, педагогами та дітьми. Вітається і заохочується будь-яка спільна діяльність батьків і дітей, батьків і вчителів, педагогів і дітей та всіх разом: наставництво старшокласників над учнями молодших класів, “школа для батьків” під проводом учителів або адміністрації школи, гуртки, лекції та інша освітня активність для освітян і батьків, спільне дозвілля, екскурсії тощо.

Усім учням має бути надана можливість спробувати себе в творчих видах діяльності та взяти участь у відповідних конкурсах, виставах, змаганнях тощо: критеріями участі в творчих конкурсах є не наявність відповідних навичок, а виключно бажання учня. Форма і зміст таких заходів обираються та плануються спільно з учнями; пріоритетом у виборі форм позаурочної творчої активності є побажання учнів.

У позаурочний час учні за бажанням можуть брати участь в олімпіадах з навчальних предметів; відповідний учитель надає допомогу в підготовці. Успішна участь в олімпіадах не є обов’язком учнів; будь-який результат на олімпіаді або відмова від участі не можуть бути причиною засудження чи покарання з боку вчителя або адміністрації школи.

Запорукою добровільної участі в позаурочній діяльності є її відкрита програма та попереднє оголошення загальношкільних учнівських заходів, що обговорюється та пропонується заздалегідь на кожен семестр. Такий порядок дає можливість охочим заздалегідь визначитись, у яких видах позаурочної діяльності вони б хотіли взяти участь. Учні та батьки можуть вносити свої пропозиції на наступний рік і брати участь у складанні програми заходів.

Механізмом перевірки ефективності позаурочної діяльності в школі може бути опитування (анкетування) педагогів, батьків та учнів, що передбачає подальше коригування роботи з урахуванням результатів опитування.

РОЗДІЛ 3. Безпека  в закладі

Сторони виходять з того, що:

Заклад має бути безпечним середовищем для всіх учасників освітнього процесу Безпечне середовище складається як з фізичної, так і з психологічної безпеки.

3.1.Безпечне та комфортне психосоціальне середовище

Усі учасники освітнього процесу підтримують дружню, заохочувальну і комфортну атмосферу в школі та в освітньому просторі, ставляться один до одного з повагою. Психологічне насильство та булінг є неприпустимими в стосунках між усіма учасниками освітнього процесу. Правила школи та регламенти взаємодії учасників освітнього процесу мають передбачати комфортне психологічне середовище для всіх і кожного.

У школі організовується психологічна та соціально-педагогічна підтримка для учнів. Психологічна служба в школі має бути забезпечена організаційними можливостями для ефективної роботи. Необхідне виділення окремого кабінету для роботи шкільного психолога. У школі також може бути скринька для анонімних звернень до психолога.

Під час перебування в школі вчителі та учні повинні мати простір і час для відпочинку та психологічного розвантаження. Разом з простором для відпочинку педагогів (вчительською кімнатою) в школі має бути створений простір для психологічного розвантаження та відпочинку учнів.

Інструментом вимірювання рівня психологічного комфорту в школі може стати анкетування всіх учасників освітнього процесу.

Проблеми з порушенням правил дружності та взаємоповаги в школі вирішуються на рівні адміністрації школи. Розгляд та розв’язання конфліктів також можуть здійснюватися Координаційною радою або Загальними зборами школи, засновником закладу освіти (органом управління у сфері освіти, який діє від імені засновника). Шкільна процедура розв’язання конфліктів не позбавляє особу права звернутись до правоохоронних органів або до освітнього омбудсмена. 

3.2. Сприятливе фізичне середовище

Адміністрація школи в співпраці з усією шкільною спільнотою розробляє методи та шляхи забезпечення задовільнення основних фізичних потреб у шкільному середовищі.

Серед основних фізичних потреб усіх учасників освітнього процесу в шкільному середовищі є такі:

- вільний доступ до свіжого повітря. Школа має забезпечити регулярне провітрювання класів та можливість прогулянок дітей на шкільному подвір’ї під час перерв;

- вільний доступ до питної води. Фонтанчики або кулери з питною водою мають бути завжди доступними всім учасникам освітнього процесу в школі.

- вільний доступ до туалету. Шкільні туалети мають відповідати потребам людини в повазі до її гідності та сучасним гігієнічним нормам.

- доступна якісна їжа. У школі має бути організовано гаряче харчування.

- надання домедичної допомоги в разі потреби.

Прямі норми щодо необхідності задоволення перелічених та інших потреб передбачені низкою підзаконних актів та регуляційних документів. Порушення цих норм веде до адміністративного покарання в межах чинного законодавства.

Прикінцеві положення

Цей Меморандум не накладає на Сторони ніяких фінансових зобов'язань.

  Суперечності  та розбіжності між Сторонами з питань, що належать до сфери дії цього Меморандуму, вирішуються шляхом переговорів або консультацій між Сторонами.

 Зміни та доповнення до цього Меморандуму оформляються у письмовій формі за підписом уповноважених осіб Сторін і є невід'ємною частиною цього Меморандуму.

 Цей Меморандум набуває чинності з дня його підписання всіма Сторонами і діє до моменту його розірвання всіма Сторонами за спільною згодою або за бажанням однієї із Сторін з попереднім повідомленням інших Сторін не менше ніж за 30 днів.

 Текст цього Меморандуму складено українською мовою у трьох примірниках, по одному примірнику для кожної сторони.

Підписи сторін

Сторона-1

Криворізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 87

Криворізької міської ради Дніпропетровської області

Директор школи                                                         __________             Тетяна Бабенко  

Сторона-2

Органи батьківського самоврядування

Голова батьківського комітету школи                   __________             Наталія Козирко

Сторона-3

Органи учнівського самоврядування

     Суперлідер школи                                                       __________             Анастасія Сула                  

Дата укладання  02.01.2020